PSUR

Registration
Dima
Сообщения: 45
Зарегистрирован: 16 мар 2012 10:31

PSUR

Сообщение Dima » 04 апр 2012 13:11

ПОРЯДОК
здійснення нагляду за побічними реакціями
лікарських засобів, дозволених до медичного застосування

1. Загальні положення
1.1. Цей Порядок розроблений відповідно до Закону України «Про лікарські засоби», постанови Кабінету Міністрів України від 26.05.2005 №376 “Про затвердження Порядку державної реєстрації (перереєстрації) лікарських засобів і розмірів збору за їх державну реєстрацію (перереєстрацію)”, наказу МОЗ України від 26.08.2005 № 426 “Порядок проведення експертизи матеріалів на лікарські засоби, що подаються на державну реєстрацію (перереєстрацію), а також експертизи матеріалів про внесення змін до реєстраційних документів протягом дії реєстраційного посвідчення” зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.09.2005 за № 1069/11349 (із змінами), наказу МОЗ України від 13.02.2006 №66 “Про затвердження Порядку проведення клінічних випробувань лікарських засобів та експертизи матеріалів клінічних випробувань і Типового положення про комісію з питань етики”, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10.03.2006 за № 252/12126, з урахуванням положень Директиви Європейського Парламенту та Ради ЄС від 06.11.2001 №2001/83 ЄС, а також Постанови Ради ЄС від 22.07.93 №2309/93 з питань фармакологічного нагляду.
1.2. Порядок встановлює основні вимоги щодо здійснення нагляду за побічними реакціями лікарських засобів, дозволених до медичного застосування.
При організації та здійсненні нагляду застосовуватимуться міжнародні стандарти.
1.3. Здійснення нагляду за побічними реакціями лікарських засобів, дозволених до медичного застосування, покладено МОЗ України на Державне підприємство “Державний фармакологічний центр Міністерства охорони здоров’я України” (далі — Центр).

2. Визначення термінів
У цьому Порядку терміни вживаються у такому значенні:
2.1. Відсутність ефективності лікарського засобу – відсутність сприятливої лікувальної дії препарату на перебіг і тривалість захворювання.
2.2. Виробник лікарського засобу – юридична особа, яка здійснює хоча б один з етапів виробництва лікарського засобу, включаючи пакування.
2.3. Дослідження з безпеки лікарського засобу, дозволеного до медичного застосування – фармакоепідеміологічне або клінічне дослідження, що проводиться виробником/власником реєстраційного посвідчення (або його упов¬новаженим представником) відповідно до умов видачі реєстраційного посвідчення з метою ідентифікації або кількісної оцінки щодо безпеки зареєстрованого лікарського засобу.
2.3.1. Фармакоепідеміологічне дослідження – дослідження ефективності та/або безпеки медичного застосування лікарського засобу, яке спрямоване на виявлення або підтвердження його клінічних, токсикологічних, фармакодинамічних та/або фармакокінетичних властивостей, притаманних йому побічних реакцій та взаємодії з іншими лікарськими засобами, яке може проводитись як неінтервенційне дослідження.
2.3.2. Неінтервенційне дослідження – дослідження, у якому лікарські засоби призначаються звичайним способом відповідно до умов, зазначених у реєстраційному досьє. Залучення пацієнта в групу з визначеним методом лікування в протоколі дослідження заздалегідь не передбачено, а призначення лікарського засобу диктується сучасною практикою та не залежить від рішення включити пацієнта у випробування. Не застосовують додаткових діагностичних або моніторингових процедур щодо пацієнтів, а для аналізу зібраних даних використовують епідеміологічні методи.
2.3.2.1. Дослідження «випадок-контроль» – вид фармакоепідеміологічного дослідження, яке проводиться на двох групах пацієнтів, в однієї з яких присутні конкретні ятрогенні захворювання чи побічні реакції, а в другої – немає подібних захворювань чи побічних реакцій, з метою виявлення кумулятивних ефектів при тривалому застосуванні лікарських засобів та серйозних побічних реакцій.
2.3.2.2. Когортне дослідження – вид фармакоепідеміологічного дослідження при проведенні якого протягом певного часу ведеться спостереження за двома підібраними великими групами хворих, одна з яких отримує досліджуваний препарат, а друга – його не отримує, з метою виявлення побічних реакцій.
2.3.3. Клінічне дослідження – будь-яке дослідження за участю людини як досліджуваного, призначене для виявлення або підтвердження клінічних, фармакологічних та/або інших фармакодинамичних ефектів одного або декількох досліджуваних лікарських засобів, та/або виявлення побічних реакцій на один або декілька досліджуваних лікарських засобів, та/або для вивчення всмоктування, розподілу, метаболізму та виведення одного або кількох лікарських засобів з метою підтвердження його (їх) безпечності та/або ефективності.
2.4. Досліджуваний – пацієнт, який бере участь у клінічному дослідженні або у складі групи, якій призначають досліджуваний лікарський засіб, або у складі групи, якій призначають препарат порівняння.
2.5. Досліджуваний лікарський засіб – лікарська форма активної субстанції або плацебо, що визначається або використовується для порівняння у клінічних випробуваннях чи для отримання додаткової інформації про зареєстровану форму лікарського засобу.
2.6. Дослідник – лікар, який має відповідну наукову підготовку та досвід лікування пацієнтів. Дослідник несе відповідальність за проведення клінічного випробування чи дослідження з безпеки лікарського засобу у лікувально - профілактичному закладі. Якщо дослідження в одному лікувально- профілактичному закладі проводиться групою осіб, то дослідником є керівник дослідницької групи, який може називатися також відповідальним дослідником.
2.7. Заявник/власник реєстраційного посвідчення – юридична або фізична особа, яка несе відповідальність за ефективність, якість та безпеку лікарського засобу в порядку, визначеному чинним законодавством.
2.8. Звіт про випадки побічних реакцій при медичному застосуванні лікарських засобів у лікувально-профілактичних закладах (за формою, наведеною у додатку 3) – щорічний звіт про всі випадки побічних реакцій лікарських засобів складають та подають усі лікувально-профілактичні заклади охорони здоров’я незалежно від підпорядкування та форм власності Автономної Республіки Крим, області, міст Києва і Севастополя.
2.9. Звіт про дослідження з безпеки лікарського засобу, дозволеного до медичного застосування – надані в письмовій формі результати дослідження з безпеки лікарського засобу, дозволеного до медичного застосування, та їх аналіз.
2.10. Інформація, яка ідентифікує випадок побічної реакції лікарського засобу – відомості про джерело отримання інформації, підозрюваний лікарський засіб, хворого, опис побічної реакції.
2.11. Карта-повідомлення про побічну реакцію чи відсутність ефективності лікарського засобу при медичному застосуванні (за формою, наведеною у додатку 1) – форма, за якою лікарі всіх закладів охорони здоров’я незалежно від підпорядкування та форм власності повідомляють про будь-які випадки побічних реакцій лікарських засобів.
2.12. Мета – аналіз – метод отримання інформації про побічні реакції лікарських засобів, у якому використовується статистичний аналіз для інтеграції даних декількох незалежних досліджень з метою моніторингу лікарських засобів і побічних реакцій, зокрема тих, які виникають через тривалий період часу. При цьому враховуються всі медичні записи про хворого, зроблені протягом усього його життя з різних джерел інформації (лікарні, де він лікувався, пологового будинку, виписані рецепти тощо), що є підґрунтям для створення досьє пацієнта та наступного аналізу.
2.13. Міжнародна дата народження лікарського засобу – дата видачі заявнику першої ліцензії на продаж лікарського засобу у будь-якій країні світу.
2.14. Моніторинг рецептів – метод отримання інформації про побічні реакції лікарських засобів, оснований на обліку призначень препарату, коли за встановлений період часу визначається кількість зареєстрованих побічних реакцій і кількість хворих, які застосовували препарат, що дозволяє виявити взаємозв’язок між побічною реакцією і застосуванням лікарського засобу за допомогою обліку виписаних рецептів.
2.15. Моніторинг стаціонару(ів) - метод отримання інформації про побічні реакції лікарських засобів, який дозволяє визначити частоту побічних реакцій та виявити особливості взаємодії лікарських засобів у хворих одного чи декількох стаціонарів, коли протягом певного періоду часу під контролем знаходяться усі хворі стаціонару(ів), враховуються всі лікарські засоби, які призначаються, і усі підозрювані побічні реакції, які виникають.
2.16. Непередбачена побічна реакція – побічна реакція, характер або тяжкість якої не узгоджується з наявною інформацією про лікарський засіб (наприклад, з брошурою дослідника для незареєстрованого лікарського засобу або з листком-вкладишем/інструкцією для медичного застосування зареєстрованого лікарського засобу).
2.17. Передбачена побічна реакція – побічна реакція, характер або тяжкість якої узгоджується з наявною інформацією про лікарський засіб (наприклад, з брошурою дослідника для незареєстрованого лікарського засобу або з листком-вкладишем/інструкцією для медичного застосування зареєстрованого лікарського засобу).
2.18. Первинні документи – вихідні документи, дані і записи (наприклад, історії хвороби, амбулаторні карти, лабораторні записи, службові записки, щоденники досліджуваних або опитувальники, журнали видачі лікарських препаратів, роздруківки приладів, верифіковані та засвідчені копії або розшифровки фонограм, мікрофіші, фотографічні негативи, мікроплівки або магнітні носії, рентгенівські знімки, адміністративні документи, записи, що зберігаються в аптеці, лабораторії та у відділенні інструментальної діагностики лікувально-профілактичних закладів, що беруть участь у дослідженні).
2.19. Підозрюваний лікарський засіб – лікарський засіб, при призначенні якого існує причинно-наслідковий зв’язок між клінічними проявами будь-якої побічної реакції та його медичним застосуванням.
2.20. Побічна реакція – будь-яка небажана негативна реакція, яка виникає при застосуванні лікарських засобів у звичайних дозах, рекомендованих для профілактики, діагностики та лікування захворювань, або з метою модифікації фізіологічних функцій організму.
2.21. Повідомлення про побічну реакцію чи відсутність ефективності лікарського засобу при медичному застосуванні – форма, за якою вироб-ник/заявник повідомляє про будь-які серйозні побічні реакції при медичному застосуванні лікарського засобу його виробництва.
2.22. Представник – фізична чи юридична особа, яка має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє, за її дорученням.
2.23. Причинно-наслідковий зв’язок між клінічними проявами будь-якої побічної реакції та медичним застосуванням лікарського засобу – ступінь, який визначається за певними критеріями та вказує на взаємопов'язаність реакції, що спостерігається, із застосуванням лікарського засобу.
2.23.1. Визначена побічна реакція – несприятливий клінічний прояв, який включає також змі¬ни лабораторних показників, що виникає під час приймання лікарського засобу, але не може бути пояснений наявністю існуючих захворювань і впливом інших факторів та хімічних речовин. Прояв регресує після від¬міни лікарського засобу і виникає при його повторному призначенні (якщо повторне призначення лікарського засобу можливе).
2.23.2. Імовірна побічна реакція – несприятливий клінічний прояв, який включає також змі¬ни лабораторних показників, що пов’язаний в часі з прийманням лікарського засобу, але не має відношення до супутніх захворювань або ін¬ших факторів та регресує після відміни лікарського засобу. Відповідь на повторне призначення лікарського засобу невідома.
2.23.3. Можлива побічна реакція – несприятливий клінічний прояв, який включає також змі¬ни лабораторних показників, що пов’язаний у часі з прийманням лікарського засобу, але який можна пояснити наявністю супутніх захворювань або застосуванням інших лікарських засобів чи хімічних речовин. Інформація про реакцію на відміну лікарського засобу неясна.
2.23.4. Сумнівна побічна реакція – несприятливий клінічний прояв, який включає також змі¬ни лабораторних показників, що виникає при відсутності чіткого зв'язку в часі з прийманням лікарського засобу. Присутні інші фактори (лікарські за¬соби, захворювання, хімічні речовини), які також можуть бути причиною виникнення побічної реакції.
2.23.5. Умовна побічна реакція – несприятливий клінічний прояв, а також зміни лабораторних показників, які важко оцінити. Необхідно отримати додаткові дані для оцінки або ці отримані дані у нинішній час аналізуються.
2.23.6. Побічна реакція, яка не підлягає класифікації – повідомлення про побічну реакцію не мож¬на оцінити через недостатність інформації про побічну реакцію або вона суперечлива.
2.24. Протокол дослідження з безпеки лікарського засобу, дозволеного до медичного застосування – документ, який описує завдання, методологію, процедури, статистичні аспекти та організацію дослідження з безпеки лікарського засобу, дозволеного до медичного застосування, а також, як правило, раніше отримані дані щодо досліджуваного лікарського засобу та обґрунтування дослідження.
2.25. Регулярно оновлюваний звіт з безпеки лікарського засобу, дозволеного до медичного застосування – письмовий звіт, який містить регулярно оновлювану інформацію з безпеки лікарського засобу.
2.26. Реєстраційне посвідчення – документ, який видається заявнику і є підставою для медичного застосування лікарського засобу в Україні.
2.27. Серйозна побічна реакція – будь-який несприятливий медичний прояв при застосуванні лікарського засобу (незалежно від дозування), який призводить до смерті, становить загрозу життю, вимагає госпіталізації або збільшення терміну госпіталізації, призводить до довготривалої або значної непрацездатності чи інвалідності, або є вродженою аномалією чи вадою розвитку.
2.28. Співвідношення “ризик/користь” – співвідношення кількісної та якісної оцінки виявлених факторів позитивного впливу лікарського засобу на серйозність та тяжкість перебігу захворювання у хворих та проявів відомих небезпечних властивостей лікарського засобу при його медичному застосуванні, які погіршують перебіг захворювання або є причиною розвитку нових шкідливих впливів лікарського засобу на організм та якість життя хворого.
2.28.1. Користь – сукупність ступенів позитивного впливу лікарського засобу на зменшення тяжкості перебігу або зниження вираженості симптомів захворювання та інтенсивності позитивної фармакологічної реакції на введення лікарського засобу та її тривалості.
2.28.2. Ризик – сукупність даних, підтверджених причинно-наслідковим зв‘язком, щодо розвитку побічної реакції лікарського засобу внаслідок прояву небезпечних властивостей лікарського засобу та небезпечних факторів у когорті, яка застосовувала лікарський засіб.
2.29. Термінове повідомлення – це повідомлення про випадок серйозної (передбаченої або непередбаченої) побічної реакції лікарського засобу, що стався на території України, наслідком якого є смерть пацієнта.
2.30. Узагальнюючий звіт – письмовий звіт, який узагальнює інформацію з безпеки лікарського засобу, що міститься у двох або більше регулярно оновлюваних звітах з безпеки лікарського засобу.
2.31. Фармакологічний нагляд – державна система збору, наукової оцінки та контролю інформації про побічні реакції лікарських засобів в умовах їх звичайного застосування з метою прийняття відповідних регуляторних рішень щодо зареєстрованих в країні лікарських засобів.
2.32. Частота випадків побічної реакції лікарського засобу –співвідношення кількості пацієнтів, у яких в певний час виникла побічна реакція при застосуванні лікарського засобу до кількості пацієнтів, які в певний час застосовували цей лікарський засіб, виражене у відсотках.
2.32.1. Критерії оцінки частоти розвитку побічної реакції лікарського засобу:
понад 10% - дуже часті;
1-10% - часті;
0,1 – 1% - нечасті;
0,01 – 0,1% - поодинокі;
менше 0,01% - рідкісні.

3. Загальні принципи здійснення нагляду за побічними реакціями
лікарських засобів, дозволених до медичного застосування
3.1. Центр здійснює нагляд за побічними реакціями лікарських засобів, залучаючи лікарів усіх закладів охорони здоров’я неза¬лежно від підпорядкування і форм власності та виробників/заявників (або їх представників).
3.2. Центр отримує інформацію про побічні реакції лікарських засобів за допомогою спонтанних повідомлень, активного моніторингу стаціонарів, рецептурного моніторингу, мета-аналізу.
3.3. Центр уповноважує своїх регіональних представників організовувати та контролювати здійснення фармакологічного нагляду в Україні за підтримки керівників усіх ланок охорони здоров’я та лікарів закладів охорони здоров’я неза-лежно від підпорядкування і форм власності, виробників/заявників (або їх представників), керівників та працівників Державної інспекції контролю якості лікарських засобів.
3.4. Керівники закладів охорони здоров’я, неза¬лежно від підпорядкування та форм власності, повинні покласти відповідальність за збирання та подання до Центру інформації про побічні реакції лікарських засобів на заступника головного лікаря з лікувальної роботи або іншу відповідальну особу, яка має вищу медичну освіту.
3.5. Лікарі усіх закладів охорони здоров’я, неза¬лежно від підпорядкування та форм власності, та виробники/заявники (або їх представники) повинні своєчасно подавати вірогідну інформацію про випадки побічних реакцій лікарських засобів до Центру.
3.6. Виробник/заявник (або його представник) повинен забезпечити функціонування належної системи збирання, оцінювання та подання до Центру вірогідної інформації про побічні реакції лікарських засобів, а також будь-яких інших даних, необхідних для оцінки ризику і користі при медичному застосуванні лікарського засобу, що є обов’язковою умовою знаходження лікарського засобу на фармацевтичному ринку України.
3.7. Центр здійснює контроль за виконанням даного Порядку та за вірогідністю інформації про побічні реакції лікарських засобів, отриманої від:
лікарів усіх закладів охорони здоров’я неза¬лежно від підпорядкування і форм власності шляхом перевірки первинної медичної документації, що зазначена у пункті 5.6;
виробників/заявників (або їх представників) шляхом перевірки належного функціонування системи збирання та подання інформації про побічні реакції лікарських засобів.

4. Джерела отримання та обмін інформацією про побічні реакції
лікарських засобів, дозволених до медичного застосування
4.1. Інформація про побічні реакції лікарських засобів надхо¬дить до Центру від:
лікарів усіх закладів охорони здоров’я неза¬лежно від підпорядкування та форм власності;
усіх закладів охорони здоров’я неза¬лежно від підпорядкування та форм власності;
Державної інспекції з контролю якості лікарських засобів;
виробників/заявників (або їх представників);
уповноважених міжнародних організацій (Всесвітня організація охорони здоров'я — далі ВООЗ, Європейське співтовариство — далі ЄС);
медичних інформаційних джерел та наукових видань;
організацій, які представляють інтереси споживачів лікарських засобів, дозволених до медичного застосування в Україні.
4.2. Центр надає інформацію про зареєстровані випадки побічних реакцій лікарських засобів:
4.2.1. Державній інспекції з контролю якості лікарських засобів про всі серйозні побічні реакції лікарського засобу, що призвели до смерті хворого, а також про всі побічні реакції лікарських засобів у разі підозри на неналежну якість лікарського засобу із зазначенням підозрюваного лікарського засобу, виробника підозрюваного лікарського засобу, опису побічної реакції, наслідків побічної реакції – негайно, але не пізніше 48 годин з моменту отримання цієї інформації Центром.
4.2.2. Виробнику/заявнику (або його представнику) стосовно лікарських засобів, які він виробляє:
про всі серйозні побічні реакції лікарського засобу, які призвели до інвалідності, смерті хворого, аномалій розвитку плода, а також про серйозні непередбачені побічні реакції лікарського засобу із зазначенням підозрюваного лікарського засобу, ініціалів хворого, статі, віку, опису побічної реакції, показань до призначення підозрюваного лікарського засобу (діагнозу), супутньої фармакотерапії, засобів корекції проявів побічної реакції, даних анамнезу, наслідків побічної реакції – негайно, але не пізніше 48 годин з моменту отримання цієї інформації Центром;
про побічні реакції лікарського засобу при його перереєстрації в Україні із зазначенням загальної кількості побічних реакцій лікарського засобу, як серйозних, так і несерйозних – одноразово на вимогу, але не раніше, як за 1 рік до закінчення терміну діючого реєстраційного посвідчення;
про побічні реакції лікарського засобу для формування відповідних розділів регулярного звіту із зазначенням загальної кількості побічних реакцій лікарського засобу, як серйозних, так і несерйозних; розгорнутої інформації про серйозні та непередбачені несерйозні побічні реакції (підозрюваний лікарський засіб, ініціали хворого, опис побічної реакції, показань до призначення підозрюваного лікарського засобу (діагнозу), супутньої фармакотерапії, засобів корекції проявів побічної реакції, даних анамнезу, наслідків побічної реакції); загальної кількості системних проявів несерйозної побічної реакції – на його вимогу;
про побічні реакції лікарського засобу для надання реєстраційного досьє при реєстрації/перереєстрації в інших країнах – на його вимогу.
4.2.3. МОЗ України – на вимогу.
4.2.4. Уповноваженим міжнародним організаціям (ВООЗ, ЄС, тощо) для внесення у міжнародну базу даних інформації про випадки побічних реакцій лікарських засобів.

5. Порядок подання лікарями інформації про побічні реакції лікарських засобів, дозволених до медичного застосування
5.1. Лікарі усіх закладів охорони здоров’я, неза¬лежно від підпорядкування та форм власності, зо¬бов'язані подавати до Центру інформацію про будь-які побічні реакції чи випадки відсутності ефективності лікар¬ського засобу за формою, наведеною у додатку 1.
5.2. Карта-повідомлення про побічну реакцію чи відсутність ефективності лікарського засобу при медичному застосуванні (далі - карта-повідомлення) заповнюється лікарем, згідно з вимогами наведеними у додатку 2, та подається до Центру незалежно від способу оформлення. Ця карта-повідомлення може бути подана на паперовому чи електронному носії. Копія карти-повідомлення залишається у особи, відповідальної за збирання та подання до Центру інформації про побічні реакції лікарських засобів.
5.3. У разі розвитку несерйозної побічної реакції лікарського засобу чи/або відсутності ефективності при медичному застосуванні лікарського засобу та наявності причинно-наслідкового зв’язку з прийманням підозрюваного лікарського засобу лікар подає заповнену карту-повідомлення до Центру протягом 15 діб.
5.4. У разі розвитку серйозної побічної реакції лікарського засобу та наявності причинно-наслідкового зв’язку з прийманням підозрюваного лікарського засобу лікар подає заповнену карту-повідомлення до Центру протягом 48 годин.
5.4.1. У разі розвитку серйозної побічної реакції лікарського засобу, яка призвела до смерті хворого, лікар також одночасно повідомляє про це головного лікаря (або його заступника з лікувальної роботи). Далі головний лікар (або його заступник з лікувальної роботи) негайно передає телефонограму про цей випадок до територіальної Державної інспекції з контролю якості лікарських засобів та, відповідно за місцем розташування, до МОЗ Автономної Республіки Крим, управління охорони здоров’я обласної, Севастопольської міської державних адміністрацій чи Головного управління охорони здоров’я та медичного забезпечення Київської міської державної адміністрації.
5.5. У разі розвитку серйозної побічної реакції лікарського засобу, при підозрі на неналежну якість лікарського засобу, за наявності причинно-наслідкового зв’язку з прийманням підозрюваного лікарського засобу лікар подає заповнену карту-повідомлення одночасно до Центру та до територіальної Державної інспекції з контролю якості лікарських засобів протягом 48 годин.
5.6. Інформацію про побічні реакції лікарського засобу лікар повинен занести до первинної облікової медичної документації («Медична карта амбулаторного хворого» (Форма № 025/о), «Статистичний талон для реєстрації заключних (уточнених) діагнозів» (Форма № 025-2/о), «Талон амбулаторного пацієнта» (Форма 025-6/о), «Талон амбулаторного пацієнта» (Форма 025-7/о), затверджені наказом МОЗ України від 27.12.99 №302; «Медична карта стаціонарного хворого» (Форма № 003/о), «Статистична карта хворого, який вибув із стаціонару» (Форма № 066/о), затверджені наказом МОЗ України від 26.07.99 №184).

6. Порядок подання інформації про побічні реакції лікарських засобів, дозволених до медичного застосування, закладами охорони здоров’я незалежно від підпорядкування та форм власності
6.1. Усі заклади охорони здоров’я неза¬лежно від підпорядкування та форм власності складають та подають звіт про випадки побічних реакцій при медичному застосуванні лікарських засобів у лікувально-профілактичних закладах (далі - звіт) за формою, наведеною у додатку 3, у визначені цим Порядком терміни.
6.2. Звіт складається на основі копій заповнених форм карт-повідомлень про побічну реакцію та відсутність ефективності лікарського засобу при медичному застосуванні та іншої первинної облікової медичної документації, зазначеної в п.5.6, згідно з вимогами, наведеними у додатку 4.
6.3. Звіт подається до МОЗ Автономної Республіки Крим, усіх управлінь охорони здоров‘я обласних, Севастопольської міської державних адміністрацій та Головного управління охорони здоров’я та медичного забезпечення Київської міської державної адміністрації – не пізніше 20 січня поточного року.
6.4. МОЗ Автономної Республіки Крим, усі управління охорони здоров’я обласних, Севастопольська міська державні адміністрації та Головне управління охорони здоров’я та медичного забезпечення Київської міської державної адміністрації подають звіт до Центру – не пізніше 30 січня поточного року.

7. Порядок подання виробником/заявником (або його представником)
інформації про побічні реакції лікарських засобів, дозволених до медичного застосування
7.1. Виробник/заявник (або його представник) повинен подавати до Центру інформацію про побічні реакції лікарських засобів.
7.1.1. Виробник/заявник (або його представник) повинен надавати інформацію про всі випадки серйозної побічної реакції лікарського засобу, які були зафіксовані при його медичному застосуванні в Україні. Цю інформацію потрібно надавати згідно форми, наведеної у додатку 5 («Повідомлення про побічну реакцію чи відсутність ефективності лікарського засобу при медичному застосуванні», далі - повідомлення), або іншої форми, яка відповідає вимогам до складання повідомлення, наведеним у додатку 6, негайно, але не пізніше 15 днів з моменту отримання інформації, яка ідентифікує даний випадок. У разі, якщо 15-й день з моменту отримання інформації про серйозну побічну реакцію випадає на вихідний або святковий день, інформація повинна бути надана у перший після нього робочий день.
7.1.2. Виробник/заявник (або його представник) повинен подавати інформацію про всі випадки підозрюваної серйозної неочікуваної побічної реакції лікарського засобу, які призвели до смерті хворого та/або загрози життю пацієнта, та про всі підозрювані випадки передавання інфекції лікарським засобом, що були зафіксовані на території іншої країни і про які йому стало відомо. Повідомлення подається за формою, наведеною у додатку 5, або іншою формою, яка відповідає вимогам до повідомлення, наведеним у додатку 6, негайно, у термін зазначений у підпункті 7.1.1 пункту 7.1.
7.1.3. Виробник/заявник (або його представник) на запит Центру повинен подавати звіти про всі інші ідентифіковані випадки побічної реакції лікарського засобу у вигляді переліку, який є складовою частиною регулярно оновлюваного звіту з безпеки лікарського засобу, дозволеного до медичного застосування.
7.1.4. Звіти про випадки ідентифікованої побічної реакції лікарського засобу, які отримані від регуляторних органів у межах Європейського агентства з оцінки лікарських засобів, необхідно вносити до чергового регулярно оновлюваного звіту з безпеки лікарського засобу, дозволеного до медичного застосування.
7.1.5. Виробник/заявник (або його представник) повинен подавати інформацію про випадки відсутності ефективності лікарського засобу, які були зафіксовані при його медичному застосуванні в Україні, і виникли при лікуванні:
життєво небезпечних станів;
невідкладних станів;
коли відсутність ефекту лікарського засобу може загрожувати життю людини.
Повідомлення подається за формою, наведеною у додатку 5, або іншою формою, яка відповідає вимогам до повідомлення, наведеним у додатку 6, негайно, у термін зазначений у підпункті 7.1.1 пункту 7.1.
7.1.6. Виробник/заявник (або його представник) повинен подавати дані про всі інші ідентифіковані випадки відсутності ефективності лікарського засобу у регулярно оновлюваному звіті з безпеки лікарського засобу, дозволеного до медичного застосування.
7.1.7. Виробник/заявник (або його представник) повинен надавати інформацію, яка може призвести до змін в оцінці співвідношення ризик/користь, до Центру негайно.
7.2. Виробник/заявник (або його представник) повинен надавати до Центру регулярно оновлюваний звіт з безпеки лікарського засобу, дозволеного до медичного застосування (далі - регулярний звіт), відповідно до структури, наведеної у додатку 7. Повний регулярний звіт подається українською або російською чи англійською мовою з періодичністю, зазначеною у пункті 7.3. У разі подання регулярного звіту англійською мовою розділи 3, 4 та 10 також подаються в перекладі українською або російською мовою. Розділ 9 регулярного звіту подається в перекладі українською або російською мовою у разі потреби, на вимогу Центру.
7.3. Регулярний звіт подається з такою періодичністю:
7.3.1. Після першої реєстрації в Україні, як першій країні світу, або з моменту міжнародної дати народження лікарського засобу:
один раз на 6 місяців – протягом перших 2 років після одержання реєстраційного посвідчення;
один раз на рік – протягом наступних 3 років;
далі – один раз на 5 років за умови знаходження лікарського засобу на фармацевтичному ринку в Україні;
негайно за запитом Центру.
7.4. Періодичність подання регулярного звіту може бути змінена при:
появі нових показань до призначення та нових шляхів введення, розробці нових лікарських форм, які відрізняються від вже зареєстрованих для активної субстанції;
видачі нової ліцензії на лікарський засіб, який має той самий якісний та кількісний склад діючих та допоміжних речовин, а також лікарську форму та шлях уведення, що раніше зареєстрований;
умові, якщо виробник/заявник (або його представник) виявив бажання надавати регулярний звіт частіше, ніж зазначено у підпункті 7.3.1 пункту 7.3.
7.5. При перереєстрації лікарського засобу в Україні виробник/заявник (або його представник) повинен подавати до Центру зведені дані про стан безпеки медичного застосування лікарського засобу в Україні за період дії останнього реєстраційного посвідчення за встановленою формою, наведеною у додатку 8, разом із регулярним звітом, який подається у вигляді:
останнього із регулярних звітів, що зазначені у підпункті 7.3.1 пункту 7.3;
єдиного регулярного звіту;
узагальнюючого звіту разом з регулярними звітами, на які є посилання.
7.6. Регулярний звіт складається для лікарського засобу, що містить одну активну субстанцію, а також для лікарського засобу, що містить комбінацію субстанцій.
7.7. Регулярний звіт повинен містити всю суттєву інформацію з безпеки медичного застосування лікарського засобу за звітний період. У регулярному звіті також повинна бути представлена інформація про виявлене зростання частоти побічних реакцій лікарського засобу, а також методи, за допомогою яких було визначене це зростання.
7.8. Дані про всі серйозні випадки побічної реакції лікарського засобу, які були зареєстровані не виробником/заявником (або його представником), подаються у складі регулярного звіту у вигляді зведених таблиць, починаючи з міжнародної дати народження лікарського засобу.

8. Порядок проведення досліджень з безпеки лікарських засобів, дозволених до медичного застосування, виробником/заявником (або його представником)
8.1. Дослідження з безпеки лікарського засобу, дозволеного до медичного застосування (далі – дослідження з безпеки), проводяться виробником/заявником (або його представником) за узгодженням із Центром у таких випадках:
для лікарського засобу з новою хімічною структурою або новим механізмом дії;
при наявній невизначеності відносно клінічної ефективності або токсичного ефекту у тварин;
у разі невизначеності відносно профілю безпеки лікарського засобу;
при необхідності ретельніше визначити кількість побічних реакцій, виявлених під час проведення клінічних випробувань, та обґрунтувати фактори ризику;
якщо лікарський засіб має високоспецифічну галузь застосування, що обумовлює необхідність спостереження спеціаліста.
8.2. Дослідження з безпеки може проводитися як:
клінічне дослідження – відповідно до наказу МОЗ України від 13.02.2006 №66 «Про затвердження Порядку проведення клінічних випробувань лікарських засобів та експертизи матеріалів клінічних випробувань і Типового положення про комісію з питань етики», зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 10.03.2006 №252/12126;
фармакоепідеміологічне дослідження – у вигляді дослідження типу “випадок-контроль”, когортного дослідження відповідно до пункту 8.3.
8.3. Фармакоепідеміологічне дослідження проводиться у такому порядку:
8.3.1. Виробник/заявник (або його представник) складає протокол дослідження з безпеки лікарського засобу, дозволеного до медичного застосування, відповідно до структури, наведеної у додатку 9, та надає його до Центру для узгодження у термін не пізніше, ніж за 1 місяць до запланованої дати проведення цього дослідження.
8.3.2. Дослідження з безпеки лікарського засобу може бути розпочате за наявності схвалення Центром протоколу дослідження з безпеки лікарського засобу, дозволеного до медичного застосування.
8.3.3. Протягом терміну до 10 робочих днів виробник/заявник (або його представник) надсилає до Центру повідомлення про початок дослідження з безпеки лікарського засобу, дозволеного до медичного застосування, за формою наведеною у додатку 10.
8.3.4. Протягом дослідження з безпеки лікарського засобу та після його закінчення, у разі необхідності, Центр може зробити запит у виробника/заявника (або його представника) будь-яких матеріалів цього дослідження з безпеки.
8.3.5. Виробник/заявник (або його представник) повинен повідомляти про всі випадки серйозної побічної реакції лікарського засобу, які були зареєстровані під час проведення дослідження з безпеки. Повідомлення надається за формою, наведеною у додатку 5 у термін зазначений у підпункті 7.1.1 пункту 7.1. Інформація про всі випадки несерйозної побічної реакції лікарського засобу, які були зареєстровані під час проведення дослідження з безпеки повинна бути узагальнена та внесена до звіту про проведення дослідження з безпеки лікарського засобу, дозволеного до медичного застосування.
8.3.6. Протягом 90 днів після закінчення дослідження з безпеки виробник/заявник (або його представник) надсилає до Центру повідомлення про завершення або тимчасове припинення дослідження з безпеки лікарського засобу, дозволеного до медичного застосування, за формою, наведеною у додатку 11.
8.3.7. У разі дострокового завершення дослідження з безпеки виробник/заявник (або його представник) надсилає до Центру повідомлення про завершення або тимчасове припинення дослідження з безпеки лікарського засобу, дозволеного до медичного застосування, за формою, наведеною у додатку 11, протягом 15 днів із зазначенням причин дострокового завершення цього дослідження з безпеки.
8.3.8. Виробник/заявник (або його представник) надає до Центру звіт про проведення дослідження з безпеки лікарського засобу, дозволеного до медичного застосування, відповідно до структури, наведеної у додатку 12, у термін не пізніше, ніж через 6 місяців з моменту завершення цього дослідження з безпеки.
8.3.9. Центр проводить експертизу звіту про проведене дослідження з безпеки лікарського засобу, дозволеного до медичного застосування, у термін – 90 днів.
8.3.10. Результати проведеного дослідження з безпеки публікуються у спеціалізованих медичних виданнях.

9. Аналіз та оцінка інформації про побічні реакції лікарських засобів, дозволених до медичного застосування
9.1. Центр систематизує та аналізує інформацію про побічні реакції лікарських засобів, яку він отримує відповідно до пункту 4.1 цього Порядку.
9.2. Центр проводить:
оцінку якості інформації;
кодування інформації;
виявлення інформації, що дублюється;
оцінку причинно-наслідкового зв’язку між клінічними проявами будь-якої побічної реакції та застосуванням підозрюваного лікарського засобу;
оцінку співвідношення “ризик/користь”.
9.3. За результатами аналізу та оцінки інформації про побічні реакції лікарських засобів Центр:
9.3.1. Надає пропозиції до МОЗ України щодо прийняття рішень стосовно:
повної або тимчасової заборони медичного застосування лікарського засобу в разі отримання термінового повідомлення, виявлення раніше невідомих небезпечних властивостей лікарського засобу, які призвели або можуть призвести до тяжких наслідків для здоров’я і життя людей внаслідок виникнення серйозної побічної реакції чи за результатами проведення дослідження з безпеки.
9.3.2. Рекомендує виробнику/заявнику (або його представнику):
внесення уточнень, доповнень або змін до Інструкції для медичного застосування лікарського засобу;
проведення досліджень з безпеки відповідно до пунктів 8.1.
9.4. Висновки Центру щодо подальшого медичного застосування лікарського(их) засобу(ів) можуть бути оскаржені, згідно з вимогами чинного законодавства України.

Вернуться в «Регистрация»

Кто сейчас на конференции

Сейчас этот форум просматривают: нет зарегистрированных пользователей и 1 гость